До дня студента

Навчання почалося і знову продовжилися важкі будні студентів- програмістів…

Перед більшістю студентів останніх, і не тільки, курсів постає питання працевлаштування і чим швидше це буде вирішено, тим краще для справжнього фахівця у своїй справі, бо чим більше у людини досвіду у практичному використанні тих чи інших технологій та засобів, тим більший на неї попит.

Студенти йдуть на роботу з різних причин – деякі через те, що хочуть заробити копійку, щоб оплатити навчання, деякі – щоб набратися досвіду і конкурувати на ринку, інші же ж – через те, що їх друзі і одногрупники уже працюють і “Як це я ще не працюю…”.

Навчання же ж є основою всього. Адже людина, що приступає до роботи без теорії приречена на неуспіх, бо вибір того чи іншого засобу чи алгоритму у вирішенні певної задачі відіграє важливу роль у побудові програмних систем, а де ж отримати таку інформацію як не у освітніх закладах.

Але ж як це все об'єднати і отримати від цього максимальний результат?

На практиці це здається майже неможливим. Адже важко себе присвятити двом справам і отримувати у кожній з них найкращий результат. Завжди будуть наставати такі моменти, коли людина буде віддаватися роботі чи навчанню більше, ніж іншій сфері. І тут студент повинен для себе вибрати, що для нього основне – поглибитися у науку, написати кандидатську роботу і стати видатною людиною у науковому крузі чи поставити роботі більший пріоритет – швидше здобути більший рівень у колі програмістів, стати Middle розробником (а може й вище), адже за час навчання цього досягнути цілком можливо, вирватися на світову арену програмістів і конкурувати з ними.

А ми, студенти 1-го курсу магістратури, ледве виживаємо, деколи ходимо як “п’яні”. Ранок – на навчання, лекції послухали, почерпнули нову інформацію і на роботу, реалізували пару алгоритмів, виправили допущені раніше помилки і додому (а це уже година восьма – дев’ята). А вдома – що? Звісно ж, потрібно робити лабораторні роботи, щоб завтра зранку в університеті не отримати не зарахування і у майбутньому не бути недопущеним до екзамену.

І починався другий день, а ситуація залишалася незмінною, недоспані ночі, важкі дні і все це заради власного майбутнього, розвитку кар’єри і пошуку власної квінтесенції – найкращої ланки у настільки широкій галузі, що носить назву програмування.

Краще пожертвувати два роки свого життя на роботу та навчання, вивчитися задля майбутнього успіху у власній справі, аніж жаліти за цим у майбутньому.

Поєднання навчання і роботи не з легких завдань. Насамперед це вимагає вміння правильно розподіляти свій час, а також переключатися з одного процесу на інший. Але, як результат, можна отримати хороші теоретичні знання в університеті та практичні навики в IT-компанії. Саме наявність цих обидвох складових робить нас чудовими спеціалістами.

Також варто відмітити викладачів, які розуміють чому важливо одночасно навчатися і працювати. І, насамкінець, хочеться щоб в університеті було більше реальних практичних завдань, які пришвидшать наш розвиток.

Думаю поєднувати начання і роботу в IT компанії – це гучно сказано, бо саме слово «поєднувати» передбачає поділ часу 50 на 50, а з робочим графіком 40 годин на тиждень це просто фізично неможливо. Але тут на допомогу приходить відповідальність і вміння швидко вчитись, здобуте на перших курсах бакалаврату. Основне – не надіятись, що «хтося здасть», не запускати, вчасно здавати всі необхідні роботи.

А загалом, я вважаю, що є період життя для того, щоб вчитись і для того, щоб працювати. І час, коли відбувається такий перехід, – індивідуальний для кожного. В перші роки навчання, основне – це отримати міцну базу знань, ознайомитись з якомога ширшим стеком технологій і здобути вміння «викручуватись» з непередбачуваних ситуацій. А з таким набором скілів тобі стає нестрашним будь-яке «поєднання».

Як студенти поєднують навчання і роботу?

Щодо мене, то це не дуже важко: я вільно контролюю свій графік і час, який потрібно витратити на ту чи іншу справу. Звісно ж, іноді потрібно виділити час, присвячений для сну, і застосувати його в цілях, потрібних для успішного завершення навчання (зробити лабораторні роботи, підготуватись до іспитів і т.д.). На мою думку, в університеті достатньо лояльні викладачі, і завершити навчання, хоч і не без проблем (комісії, повторний курс навчання), можна досить легко.

Як одночасно бути в двох місцях? – Це неможливо, тому потрібно для себе зробити чіткий вибір: чого ти більше хочеш, працювати, чи закінчити університет.

Я веду до того, що, роблячи акцент на одному, не потрібно ображатись, якщо втратиш те, на що не міг виділити достатньо часу.

Якщо спитатися як вчинив я, то я люблю свою роботу і вкладаю всю душу в неї, всі навчальні проблеми я стараюсь вирішувати у вільний від роботи час: «дей офи», відпустки та безсонні ночі на виконання робіт.

Деякі викладачі та і друзі часто задають питання: «Чому ти ще навчаєшся, а не забереш документи?». Відповідь досить проста – мої батьки. Вона банальна і знайома, мабуть, всім студентам. Так, я роблю це заради того, щоб потім віддати диплом мамі і забутись про нього, заради того щоб баночка валідолу в холодильнику залишалась як можна довше повною. Проте я все пояснив своїм батькам і сказав, що це моє життя, я обираю роботу, якщо не вийде суміщати, я виберу однозначно кар’єру.

Сказати, що я жалію? – та ні, це не є так важко і в майбутньому, можливо, це відіграє свою роль. І хоч я зобразив університет як щось лишнє, я ціную знання і досвід, який мені він надав. Я зустрів тут багато класних, розумних і досвідчених викладачів, які відіграли колосальну роль в моєму житті. Ніколи не забудуться роботи Сердюка і побудову стартапів від Нитребич О.О., прикладів таких багато і це робить університет цінним стартом в доросле життя.

Побажання викладачам або ідеї як покращити навчання: хочу, в першу чергу, побажати терпіння і наснаги у цій нелегкій справі. Закликаю до того, щоб давали побільше шансів студентам, які працюють, але при цьому реально стараються встигати ще щось пізнавати в університеті. Щодо того як покращити навчання, то мабуть найкращий варіант це запрошувати минулих студентів, а на даний час спеціалістів в своїх областях проводити якісь конференції чи уроки для студентів – мабуть це найцінніше, що може дати університет студентам, а випускники - університету. Якщо почати таку програму, то я думаю, що в майбутньому студент згадає цю передачу досвіду, і сам з задоволенням прийме участь в таких «акціях».

Поєднувати навчання з роботою для студента — завдання не з простих, проте дає свої цінні плоди. Не варто забувати про пари, хоча і здається, що вивчив вже все що міг — насправді це не так. Адже університет навчає багатьом базовим речам, на основі яких ти будуєш та вдосконалюєш себе як фахівця. Звичайно відвідувати всі пари неможливо, але варто знаходити компроміс між навчанням, роботою та саморозвитком. Коли ти відвідуєш пари, бачишся з одногрупниками, обговорюєш з ними різні теми — розумієш, що потім цього не буде. Тому не варто забувати, що студентські роки — один з найкращих періодів життя, і варто реалізовувати їх на повну.

А щодо побажань викладачам, дуже хотілось би, щоб вони ставились до цього з розумінням, і я дуже радий, що на нашій кафедрі програмного забезпечення більшість з них ставляться позитивно до того, що студент працює (адже самі також часто поєднують роботу з викладанням), але все ж варто зважати на те, що навички, здобуті в університеті, потрібно закріплювати досвідом у реальному робочому середовищі, адже саме тоді проявиться найвища цінність теоретичних знань, які ми отримали від наших викладачів.

Навчаючись на кафедрі програмного забезпечення, студенти заряджаються мотивацією від одногрупників та перебувають в атмосфері жаги постійного вдосконалення своїх технічних навиків.

На перших курсах університету студенти отримують ґрунтовні знання з різноманітних комп’ютерних дисциплін, заводять нові знайомства в сфері ІТ. Це стає поштовхом для пошуку роботи та розвитку себе як технічного спеціаліста. Поєднувати роботу та навчання звісно складно (чого тільки вартують півсотні лабораторних робіт в семестр), проте я б не радив студентам відмовлятись від цілі знайти свою першу, омріяну роботу. Варто шукати вакансії з індивідуальним графіком чи графіком часткової зайнятості.

Робота дасть можливість дивитись на теоретичні знання, які ви отримуватимете на парах, під призмою практичного застосування. Таке поєднання дозволить Вам стати професійним та креативним спеціалістом.