Відгуки випускників кафедри

Галина Халак, випускниця 2017 р. (2017-06-16)

Чому справжній ІТ-шник - супергерой?

Обновлена: 26.03.2017 ІТ - напевно чи не найзагадковіша для усвідомлення галузь! Над чим днями трудяться оці кодери перед своїми моніторами? Що вимагає такої неймовірної концентрації? І кому ж потрібні ці зусилля? Питань справді просто безліч, тож будемо розбиратись:

Перше правило айтішника: бачиш проблему - спробуй вирішити!

Насправді, нема нічого гіршого ніж кодити заради того щоб кодити, кому це, зрештою, потрібно?) Основним правилом айтішника є вміння чітко бачити, що ти вирішуєш проблему. Це власне і мотивує! Згадайте, до прикладу, похід в кіно. Ще декілька років тому, щоб купити квиток, потрібно було завчасно, а іноді і за день наперед їхати в Кінопалац і стоячи в довгій черзі очікувати на омріяний квиток. А як це виглядає зараз? Достатньо декілька кліків в смарті і все, готово! Бачимо, айтішникам вдалось вирішити цю проблему. Щось в цьому є супергеройське) Тож варто відмітити, що айтішник в першу чергу повинен вміти локалізувати проблему, це може бути як і щось глобальне - так і невеличка задача про те як зробити той чи інший обрахунок швидше. Це формує особливий задачний тип мислення, де кожне завдання - виклик, з яким тобі треба якнайкраще впоратись.

Друге правило айтішника: лінь працювати - автоматизуй!

Айтішник ти чи ні - лінь властива всім. І тут головне вміти правильно її використати. Бо як відомо саме лінь - рушій змін. Це напевно друге чим керуються айтішнки - автоматизуй все по максимуму, щоб вдруге до цього не повертатись. До прикладу, проблема підбору музики. Поки айтішник працював над вирішенням нової проблеми - див правило №1), він відволікався на підбір музики, під яку працює. То чому б не розробити щось, що автоматично підбиратиме музику такого ж стилю і не відволікатиме програміста від глобальних проблем? І так, тепер автоматичний підбір треків на YouTube використовують всі, а почалось все з ліні програміста.

Третє правило айтішника: не стій на місці!

Третє по порядку, але не по важливості. Не можна зациклюватись на одній проблемі чи технології. Поки ти працюєш над своєю задачею, хтось завершив боротись зі своєю, і ти зможеш ефективно використати її для боротьби зі своїми драконами. Тому головне тримати руку на пульсі. Повертаючись до правил №1 та №2 - основна ціль - вирішити проблему і до того ж з мінімальними зусиллями. Тому навчання повинно бути постійним, і це зовсім не складно, якщо ти розумієш для чого ти це робиш.

Гільдія супергероїв, або де можна стати справжнім айтішником

Правила це звісно добре, а як же цього навчитись? В межах кафедри ПЗ НУ "Львівська політехніка" це робити особливо легко, бо вивчаєш ази роботи не лише кодера, але й бізнес-аналітика, проектного менеджера, UI/UX аналітика, знайомишся з різноманіттям доступних технологій - а саме це і дає повноту розуміння галузі, того з чим ти насправді працюєш, і не прив'язує до однієї-єдиної професії, що і дає змогу тобі оцінити, що саме в сфері інформаційних технологій зможе тебе зацікавити.

Мені особливо імпонує запропонований кафедрою підхід, де студенти в процесі навчання не просто виконують вправи, як непов'язані фрагменти роботи, а впродовж семестру-двох працюють над проектом. Навіть в межах декількох дисциплін. Це може бути свій застосунок на смартфон, скажімо. Тоді ти вчишся цінувати, те що ти робиш, і розумієш як здобуті знання можна застосувати в реальному житті - а це чи не найбільша проблема освіти на сьогодні.

Окрім того варто відмітити, що технології, якими оперує кафедра - найновіші, і не доведеться писати на Pascal, оскільки кафедра дуже тісно співпрацює з провідними іт-компаніями міста, і спеціалісти галузі регулюють викладання у відповідності до потреб світового ринку. Студенти з першого курсу знають про специфіку роботи всередині компаній, оскільки партнери кафедри наполягають на проведенні занять не лише в межах Політехніки, а і в максимально наближених до робочих, умовах.

Підсумуючи, скажу, що вчитись направду є в кого, тож якщо ти готовий ставити перед собою глобальні задачі, ефективно їх вирішувати і не зупинятись на досягнутому - вперед, воно того вартує!
source